Національно- патріотичне виховання

Національно-патріотичне виховання учнів

в умовах Нової української школи

Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Національно-патріотичне виховання - це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується (за В.О. Сухомлинським). 

Патріотизм виявляється в любові до Батьківщини, свого народу, турботі про його благо, сприянні становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовності відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею, повазі до українських звичаїв і обрядів, усвідомленні спільності власної долі з долею Батьківщини, досконалому володінні української мовою. Виховання у молодого покоління почуття патріотизму нині визнано проблемою загальнодержавного масштабу, адже патріотизм – це одна із найважливіших рис сучасної людини.

У початкових класах закладається основа національної свідомості учнів, любов до рідної землі, своєї «малої батьківщини», виховується патріотична гордість за минуле і сучасне України, любов до рідної мови, формується духовно розвинена, творча, працелюбна особистість.

Національно-патріотичне виховання учнів початкових класів НУШ здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності шляхом внесення ціннісних складових у зміст навчальних предметів, відведення належного місця "спільно-взаємодіючій діяльності" як на уроках, так і в позаурочний час; гуманізації взаємин у системах "педагог-учень", "учень-учень"; використання вихователем демократичного стилю спілкування із здобувачами освіти; створення умов для творчої самореалізації кожної особистості.

Національно-патріотичне виховання учнів реалізується у процесі організації: навчально-виховної діяльності, позаурочної та позакласної роботи, позашкільної освіти, роботи органів учнівського самоврядування, взаємодії з батьками, громадськими організаціями, державними установами.

У молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини:

• пізнавати себе як члена сім’ї, родини, дитячого угрупування, як учня, жителя міста чи села;

• виховувати у неї любов до рідного дому, краю, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій.

Головна мета посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді - готовність до виконання громадянських і конституційних обов'язків; успадкування духовних надбань українського народу; досягнення високої культури взаємин; формування особистісних рис громадянина Української держави.

Для ефективного формування національно-патріотичного виховання учнів початкових класів нової української школи є: 

• сприйняття вихованцями знань про українську культуру; 

• застосування вихователем у виховній роботі елементів народознавства; 

• формування у позаурочний час правильного емоційно-естетичного фону; 

• створення ситуацій емоційного переживання учнями педагогічних установок на оволодіння національними цінностями; 

• усвідомлення знань про національну українську культуру; 

• орієнтація дитини на позитивні результати діяльності щодо засвоєння певних національних цінностей у родині та у школі.

Пропонується практикувати проведення виховних годин у формі: зустрічей з волонтерами, учасниками бойових дій, майстер-класів за участю дітей та батьків з виготовлення сувенірів для бійців Української армії.

Доцільно впровадити виховні проєкти: «Рідний край, де ми, живемо, Україною зовемо», «Я і моя родина», «Моя маленька батьківщина». 

Проводити тематичні виховні години, бесіди за темами: «Славетні українці», «Козацькому роду немає переводу» та ін. 

Проводити конкурси малюнків, оберегів, організувати написання листів та малюнків воїнам.

Акцент у виховній роботі зробити на засвоєнні учнями народних традицій, сутності українських обрядів, народних свят, легенд, переказів, звичаїв та ін.
Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш характерними є такі форми діяльності: ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, інсценування, гра-бесіда, гра-мандрівка, екскурсія, ігрова вправа, колективне творче панно, бесіда, тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал, групова справа, оформлення альбому, уявна подорож, конкурси, ігри, школа ввічливості, демонстрація, розповідь, моделювання, вікторина, виставка малюнків, операція-рейд, виставка-ярмарок, перекличка повідомлень, добродійна акція, хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування, спортивні змагання, козацькі забави, театральна вистава, ляльковий театр, веселі старти, естафети, догляд за рослинами і тваринами.

Національно-патріотичне виховання молодших школярів буде ефективним, якщо: 

- здійснювати його ненав’язливо; 

- поступово і дозовано впливати на почуття, переконання та діяльність вихованців; 

- не нав’язувати патріотичні погляди зовні, але давати зразки кращого прояву патріотичних почуттів; 

- залучати до участі у виховній роботі класу, школи батьків та громадськість; 

- систематично використовувати ефективні елементи народної педагогіки, традиції національного виховання.

Підсумовуючи, варто зауважити, що національно-патріотичне виховання молодших школярів дозволяє з першого класу формувати і розвивати свідоме ставлення дітей до своєї країни – вміння цінувати і поважати події минулого і сучасні досягнення нашого народу, розрізняти поняття добра і зла. Покоління, у якого виховано почуття патріотизму, готове до подвигу, відстоювання інтересів своєї країни.

НАЦІОНАЛЬНО-

ПАТРІОТИЧНЕ

ВИХОВАННЯ В ЛІЦЕЇ

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді — це комплексна системна й цілеспрямована діяльність органів державної влади, освітніх закладів, громадських організацій, сім’ї та інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління (учнів, вихованців):

• високої патріотичної свідомості

• почуття вірності

• любові до Батьківщини

• турботи про благо свого народу

• готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку з захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.

Ключовий пріоритет національно-патріотичного виховання — формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Завдання закладів освіти — так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності.

Мета заходів національно-патріотичного виховання у навчальних закладах — сприяти набуттю дітьми та молоддю досвіду патріотичних дій, вихованню в дусі патріотичного обов'язку.

Принципи національно-патріотичного виховання

Цілі виховних завдань патріотичного виховання:

• утверджувати в свідомості й почуттях учня патріотичні цінності, переконання і повагу до культурно-історичного минулого України

• виховувати повагу до Конституції, законів України, державної символіки

• укріплювати розуміння взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю

• сприяти набуттю здобувачами освіти патріотичного досвіду на основі:

  • готовності до участі в процесах державотворення

  • уміння визначати форми й способи участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади

  • спроможності дотримувати законів і захищати права людини

  • готовності взяти на себе відповідальність

  • здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів

• формувати мовленнєву культуру, толерантне ставлення до інших народів, культур і традицій

• утверджувати гуманістичну моральність як основу громадянського суспільства

• культивувати кращі риси української ментальності, як-то працелюбність, свободолюбство, справедливість, доброта, чесність, бережне ставлення до природи

• підвищувати престиж військової служби, культивувати ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя

• виховувати нетерпимість до українофобства, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму тощо.

Заходи національно-патріотичного виховання

Задля виконання завдань національно-патріотичного виховання ІМЗО рекомендує розвивати у навчальних закладах мережу історичних клубів, аби учні мали можливість глибше ознайомитися з історією рідного краю та держави. Приміром, представляючи маловідомі факти минулого українського народу, можна використовувати проекти Українського інституту національної пам’яті.

Героїчні й водночас драматичні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів.

На часі — використання всіх можливостей музейної педагогіки у музейних залах, світлицях.

Варто зауважувати також на волонтерській діяльності педагогів, учнів, батьків як такій, що сприяє встановленню соціальних зв’язків, набуттю дітьми шанобливого й відповідального ставлення, формуванню соціально значущої ініціативності, прагнення пожертвувати в ім’я України вільним часом, здійснити альтруїстичний вчинок.

Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану — промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, обстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою від особистого заради досягнення спільної мети.

20 лютого, у День Героїв Небесної Сотні, рекомендовано вшанувати подвиг Героїв Небесної Сотні, провівши в усіх навчальних закладах:

• єдиний урок

• загальношкільну лінійку

• позакласні виховні заходи.

Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.

Особливою формою роботи має стати створення та популяризація діяльності регіональних Центрів військово-патріотичного виховання дітей та молоді. Головними завданнями Центрів є:

• фізична і професійна підготовка дітей та учнівської молоді до служби в Збройних Силах України

• патріотичне виховання на традиціях українського козацтва

• пропаганда здорового способу життя

• волонтерська та пошукова робота

• проведення масових заходів, спрямованих на підвищення рівня знань молоді про стандарти НАТО та престижності проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України.

Форми національно-патріотичного виховання

Форми, методи та прийоми роботи з національно-патріотичного виховання доречно обирати з огляду на вікові особливості учнів, уподобання й інтереси, традиції навчальних закладів і місцевих громад, можливості навчального закладу тощо.

З-поміж популярних форм національно-патріотичного виховання виокремлено такі, як:

• інтерактивна патріотична зарядка

• тематичний (національно-патріотичний) клуб вихідного дня

• майстер-клас із виготовлення арт-листівок для українських воїнів

• колективна гра зі створення панно «Україна — моя країна!»

• авторський стріт-арт на асфальті крейдою (малюнок і назва)

• гра-репортаж «Видатні імена сучасної України»

• звіт-мандрівка «Сюжетні замальовки рідного краю»

• патріотичний флеш-моб

• презентація ролику (мультфільму) на патріотичну тематику,

• зустрічі з цікавими земляками-патріотами

• акція-пересувна виставка «Маємо знати свої права»

• реконструкція історичних подій

• виготовлення плакатів чи постерів (вітальних, узагальнюючих, символічних)

• портфоліо родинних реліквій і чи традицій

• написання книги пам’яті (родини, школи, району, міста)

• станційні ігри (квест «Знайди Декларацію — врятуй незалежність»)

• створення інфографіки (шевронів, подій)

• «живий музей»

• реальні або віртуальні подорожі (історичними музеями України чи місцями історичних подій)

• конкурси есе, біографічних розвідок

• тренінги (міні-, презентаційні, інформаційно-просвітницькі)

• флеш-моби (візуалізація державних чи національних символів, контурів кордонів України)

• лото «Меморі» (створення карток на запам’ятовування дат, назв місць, діячів та їхніх висловлювань, пов’язаних із здобуттям Україною незалежності, Днем Конституції та програвання)

• кастинг і розучування патріотичних пісень.

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом по школі

від ______ № ______

ПЛАН ЗАХОДІВ

з національно-патріотичного виховання

у _________ ліцеї на 2022/2023 начальний рік

Національно-патріотичне виховання в контексті реалізації завдань Програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів України»

Варто усвідомити, що серед усіх напрямів виховання лише національно-патріотичне на сьогодні є найважливішою складовою національної безпеки України. Основою змісту виховної роботи мають бути історичні аспекти становлення державності, героїка визвольних рухів, славні традиції козацтва. І особливу увагу варто приділяти малознайомим сторінкам історії українських збройних сил – дружин княжої епохи, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки, Січових стрільців, Української повстанської армії. Патріотичне виховання повинно враховувати регіональний аспект.

Молодь з нашою допомогою повинна зрозуміти, що шлях цей непростий і неблизький, але іншого немає: тільки всебічно освічена, вихована, національно орієнтована, життєво компетентна людина-громадянин здатна зберегти свою національну ідентичність та забезпечити благополуччя і своєї сім’ї, і країни. А суспільство й політики мають нарешті усвідомити: нам потрібні лідери здатні забезпечити критичну трансформацію суспільної свідомості, суспільство має продукувати не товари й послуги, а й ЛЮДИНУ. Економіка повинна фактично трансформуватися в педагогіку або принаймні навчитися вирішувати педагогічні завдання в процесі виробництва. Патріот має формуватися і в дитячому садку і в школі і в університеті, і на виробництві. Лише тоді можливий ривок вперед.

Кожна перемога України, на жаль, омита кров’ю її найкращих синів. З кінця 2013 року мільйони наших співвітчизників вийшли на Майдани відстоювати євроінтеграцію, право на справедливість та чесність, нормальне життя кожного громадянина України. Мирні акції переросли у революцію Гідності.

Відстоюючи честь і волю своїх сімей, міст, країни, у боротьбі загинули мужні, сильні духом, віддані високим ідеалам добра і справедливості, юнаки та чоловіки. Все сталося раптово і країну охопив траур та сум за втраченими молодими життями, які полягли за незалежність нашої держави. Герої Небесної cотні назавжди закарбовані в історії України, а найголовніше – у наших серцях. Тепер завдання кожного – не зганьбити і не зневажити жертовність славних активістів. А своїм життям, поглядами, вчинками продовжити їхні починання.

Сучасний зміст виховання дітей та учнівської молоді в Україні - це науково обґрунтована система загальнокультурних і громадянських цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характе­ризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, праці, природи, мистецтва, самої себе. Виховання здійснюють для ідентифікації вихованця із загальновизнаними цінностями і якостями та самореалізації його сутнісних сил. Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власне ставлення.

Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави виявляється у патріотизмі, правосвідомості, політичній культурі та культурі міжетнічних відносин.

Патріотизм виявляється в любові до Батьківщини, свого народу, турботі про його благо, сприянні становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовності відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею, повазі до українських звичаїв і обрядів, усвідомленні спільності власної долі з долею Батьківщини, досконалому володінні української мовою. Розвинена правосвідомість виявляється в усвідомленні особистістю своїх прав, свобод, обов'язків, свідомому ставленні до законів та державної влади. Політична культура — це політична компетентність (наявність знань про типи держав, політичні організації та інституції, принципи, процедури й регламенти суспільної взаємодії, виборчу систему), а також лояльне й водночас вимогливе ставлення громадян до держави, її установ, органів влади, здатність брати активну участь в ухваленні політичних рішень. Культура міжетнічних відносин передбачає поважне ставлення дітей та учнівської молоді до прав людини; сформованість інтересу до представників інших народів; толерантне ставлення до їхніх цінностей, традицій, мови, вірувань; вміння гармонізувати свої інтереси з етнічними та релігійними групами заради громадянської злагоди.

У молодшому шкільному віці у дитини формується здатність пізнавати себе як члена сім’ї, родини, дитячого об’єднання; як учня, жителя міста чи села; виховується любов до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи; до рідного слова та державної мови, побуту, традицій, культурних особливостей як рідного, так й інших етносів українського народу.

У підлітковому віці виховується духовно-осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав та свобод.

Тому у старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини є відповідальність і дієвість. Старшокласники не лише ідентифікують себе з українським народом, але й прагнуть жити в Україні, пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її національного демократичного відродження; працювати на її благо, захищати її; поважати Конституцію України і дотримуватися Законів; володіти рідною та державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.

Початкова школа

Виховні досягнення

Сформованість основних понять про народ, націю, суспільство, державу:

• почуття поваги та гордості до рідного краю, народу, мови;

• відчуття себе громадянином України, шанування державних символів, Конституції України;

• любові до культури свого народу, його традицій, звичаїв і обрядів;

• розуміння правил взаємодії людей у колективі, суспільстві та безконфліктність їх спілкування, толерантного ставлення до представників інших національностей, шанобливого ставлення до їх культури, релігій, традицій.

Тематичний зміст виховної діяльності

1 клас

"Та земля мила, де мати народила", "Моя рідна Україна", "Символи моєї держави", "Знай і поважай Герб, Прапор і Гімн своєї Батьківщини", "Ми — українці", "У країні рідної мови", "Мова", "Наша мова — солов'їна".

2 клас

"Наша Вітчизна — Україна", "У нас одна Батьківщина — наша рідна Україна", "Ми — українці", "Я — син своєї землі", "Українці за кордоном", "Славетні українці", "Кожному миле його слово рідне", "Я маю право... кожна людина має право".

3 клас

"Я — маленький громадянин", "Ми всі – єдина сім’я", "Чи знаєш ти свій край?", "Древня столиця України", "Легенди нашого краю", "Вулицями рідного міста (села)", "Година пам'яті", "Моральні цінності мого народу. Традиції поваги, турботи, співчуття й допомоги людям", "Моя мала Батьківщина", "Мій рідний край", "Рід, родина, рідня", "Моя рідна вулиця", "Пам'ятаймо героїв", "Мої права та обов'язки", "Дитяча праця і права дитини".

4 клас

"Одна-єдина на цілім світі...", "Я — громадянин України і пишаюсь цим", "Люби і знай свій рідний край", "Люди, які прославили мій край", "Сторінки історії мого міста (села)", "І живе калина на папері", "Всі народи України живуть в злагоді та мирі", "Шануймося, бо ми того варті".

Основна школа

5-7 класи

Виховні досягнення

Усвідомлення єдності власної долі з долею Батьківщини:

• виховання почуття патріотизму;

• почуття любові до свого рідного краю, Батьківщини, народу, традицій та звичаїв;

• моральних, духовних та історико-культурних цінностей, високої мовної культури;

• шанобливого ставлення до державної символіки;

• правил та норм поведінки, соціально важливих для суспільства;

• активної життєвої позиції щодо негативних проявів у соціумі;

• толерантного ставлення до історії та культури інших народностей, які проживають в Україні та інших державах;

• шанування героїв України;

• знання і повага законів України.

8-9 класи

Сформованість потреби у збереженні та при­множенні духовного й матеріального багатства українського народу:

• відповідальності, як важливої риси особистості, за долю Батьківщини;

• розуміння особистістю своїх прав, свобод, обов'язків;

• громадянської життєвої позиції, участь в учнівському самоврядуванні, житті школи та громади;

• власної віри у духовні сили народу, його майбутнє;

• усвідомлення себе патріотом і громадянином України;

• участь у самоврядуванні закладу;

• потреби у полікультурному спілкуванні на основі взаєморозуміння та поваги.

Тематичний зміст виховної діяльності

5 клас

"Хто і коли жив в Україні", "Ми – творці власного життя", "Україна пам'ятає", "В ім'я твого і мого життя" (сторінками історії), "Ніхто не забутий, ніщо не забуте", "Державний гімн України", "Що я знаю про Україну?", "Закони життя нашого класу", "Немає прав без обов'язків", "Кон­венція ООН та Конституція України про права дітей", "Про символіку України", "Герої завжди поміж нас", "Тарасове слово", "Твоя активна життєва позиція".

6 клас

"Я - моя родина - Україна", "Україна - полікультурна держава", "Демократичні прин­ципи та цінності", "Згадаймо всіх поіменно", "Моя земля - земля моїх предків", "Державна симво­ліка", "І синє небо, і жовте колосся", "Люби і знай свій рідний край", "Традиції мого народу", "Мова рідна - слово рідне!", "Хто живе поруч зі мною?", "Традиції моєї родини", "Школа - наш дім, ми господарі в нім", "Тарасовими шляхами", "Козацький КВК".

7 клас

"Любове моя - Україно!", "Українці в світі", "Наші земляки", "Україна від козацьких часів до сьогодення", "Найвідоміші винаходи українців", "Мій рідний край", "Історія рідного краю", "Народознавчий конкурс ерудитів", "Життя та побут українців", "Українська вдача", "Моє село чи місто", "Запорізькі козаки", "Діти мають знати свої права", "Виховуємо лідерські якості", "Школа зустрічає гостей", "Випускники нашої школи", "Українська державність", "Українська топоніміка".

8 клас

"Країна, в якій я живу", "Моя Україна, демократична і вільна, я з нею пов'язую долю свою", "Трагедії українського народу" , "Я - громадянин і патріот дер­жави", "Збережемо наш скарб - рідну мову", "Джерела духовності мого краю", "Видатні люди мого краю", "Допоможемо ветеранам", "Козацькі сурми", "Українці за кордоном. Що таке діаспора?", "Україна - суверенна і незалежна держава", "День Соборності України", "6 грудня - День збройних сил України", "Є пам'ять, якій не буде кінця", "Воїни - інтернаціоналісти", "Видатні вчені України, рідного краю", "Українське козацтво міфи та реалії", "Ми - єдиний народ".

9 клас

"Громадянське суспільство - гарантія дотримання прав людини", "Гуманістична мораль у громадянському суспільстві", "Державні символи України", "Дебати: право на приватне життя", "Україна - європейська держава", "Видатні вчені України", "Ваш світлий Подвиг незабутній", "Культура політичної дискусії", "Твоя правова культура", "Що ми можемо зробити для того, щоб шкільне життя було яскравим і незабутнім".

Старша школа

Виховні досягнення

Національна самосвідомість:

• сформованість основних понять про народ, націю, суспільство, державу;

• знання Конституції України, виконання норм закону;

• ідентифікація з українською нацією, усвідомлення себе громадянином, патріотом і гуманістом, який може і має добросовісно впливати на розбудову громадянського суспільства, правової демократичної держави в Україні, захищати свої права;

• почуття патріотизму, розвиненої правосвідомості, культури міжетнічних відносин;

• почуття свободи, людської і національної гідності;

• розуміння важливості української мови як основи духовної культури нації;

• знання історії, культури свого народу, його традицій, звичаїв і обрядів;

• готовність до захисту національних інтересів України;

• толерантне ставлення до представників інших народностей, шанобливе ставлення до їх культури, релігій, традицій.

10 клас

"Я — українець!", "Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Україну!", "Зустріч з народними умільцями краю", "Літопис мого родоводу", "Патріотизм - нагальна потреба України й кожного українця", "Псевдопатріотизм і його прояви", "У нашій рідній Україні - ми всі український народ", "Ми різні, але ми єдині", "Демократія як загальнолюдська цінність", "Толерантність – моральний імператив сьогодення", "Права і свободи громадян – пріоритетні цінності демократії", "Свобода та особиста недоторканість громадян", "Основи правосвідомості особистості", "Славетні постаті України", "Конституційні основи держави", "Від формування правомірної поведінки до правової культури громадянина України", "Політична культура. Якою вона повинна бути?", "Мій рідний край ні з чим не порівняти!", "Історія та сучасність рідного краю", "Ми співпрацюємо з територіальною громадою міста (села)", «Презентуємо учнівське самоврядування", "Взаємодія та співпраця з громадськими дитячими об'єднаннями та молодіжними організаціями", "Насильство та як його уникнути", "Сучасне рабство. Торгівля людьми", "Захист Вітчизни — обов'язок громадянина", "Сучасні ґендерні стереотипи".

• клас

"Особисті потреби та вимоги суспільства", "Про самоактуалізацію та самовизначеність особистості", "Я і соціум", "Видатні особистості рідного краю", "Презентуємо нашу школу", "Учнівське самоврядування в школі", "Герої для нас як приклад...", "Сучасний політик — який він?", "Якби я був політиком...", "Видатні постаті України", "Україна і Європа", "Ми — громадяни України", "Без правової культури немає правової держави", "Соборність і злагода – умови процвітання України", "Торгівля людьми — грубе порушення прав громадянина", "Особиста відповідальність — пріоритетна риса громадянина", "Я і соціум: проблеми самореалізації", "Україно! Ти — моя молитва!", "Гуманістична мораль і моральність — основа етики громадянськості", "Правосвідомість громадянина", "Горде ім'я - українець!", "Що означає бути патріотом?", "Лідер XXI сторіччя: соціально психологічний портрет", "Ґендерна рівність: правове забезпечення і реальність", "Моральні принципи досягнення успіху", "Видатні випускники нашої школи", "Презентуємо себе", "Ми — різні, ми — рівні", "Культура міжетнічних відносин у полікультурному просторі", "Глобалізація: загроза або нова реальність?", "Інтеграція України в сучасному світі", "Порушення прав людини: експлуатація та торгівля".

Основною метою національно – патріотичного виховання є формування національно - свідомого громадянина на шляху демократичного розвитку нашої держави. Адже саме українцям притаманні любов до рідної землі, гордість за своє історичне минуле, повага до звичаїв, традицій, культури, духовних надбань нашого народу. Для українського народу патріотизм був і є найбільшою національною цінністю. Працюючи над реалізацією Концепції національно - патріотичного виховання, педагогічний колектив всю виховну роботу спрямовує на виховання свідомого громадянина, патріота України.

І. ПЛАНУВАННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ.

У річному плані роботи закладу освіти записано, що завданнями національного виховання учнів є:

- формування національної свідомості, гідності громадянина, виховання поваги й любові до рідної землі й українських традицій;

- вироблення чіткої громадянської позиції, прищеплення дітям віри у верховенство закону, який є єдиною гарантією свободи;

- підняття престижу української мови в побутовому середовищі, забезпечення і розвиток україномовного освітнього простору;

- формування у суспільній свідомості переваг здорового способу життя, культу соціально активної, фізично здорової та духовно багатої особистості;

- створення необхідних умов для ефективного розвитку учнівського самоврядування, виявлення його потенційних лідерів та організаторів;

- забезпечення високого рівня професійності та вихованості молодої людини, сприяння розвитку індивідуальних здібностей, таланту та самореалізації;

- плекання поваги до своєї школи, дотримання і розвиток традицій навчального закладу.

ПЛАН ВИХОВНОЇ РОБОТИ ВКЛЮЧАЄ ТАКІ ОСНОВНІ РОЗДІЛИ:

· робота з батьками та громадськістю школи;

· робота з класними керівниками;

· концептуальні засади виховання (заходи щодо реалізації громадянського, національно-патріотичного, морального, екологічного, здоров’язберігаючого виховання);

· основні орієнтири виховання покладені в основу помісячного плану виховної роботи школи.

Виховні плани класних керівників складені за розділами Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів. Вони включають в себе загальношкільні та класні заходи, індивідуальну роботу з батьками, учнями та представниками місцевого самоуправління.

В закладі освіти постійно функціонує волонтерський загін «Золоті серця».

ІІ. НОРМАТИВНА БАЗА, ДОКУМЕНТАЦІЯ.

У закладі освіти є повний перелік нормативно-правового та методичного забезпечення виховного процесу . По основних напрямках виховання заведені окремі папки, де є головні документи: Концепція Національно-патріотичного виховання та заходи про її реалізації, Концепція громадянського виховання та заходи по її реалізації і т.д.

Книги протоколів педагогічних рад, нарад при директору, протоколи м/о класних керівників в наявності.

ІІІ. ВИКОНАННЯ КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ.

Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання внесені до плану роботи закладу освіти та до виховних планів класних керівників.

Заклад освіти багато років працює в рамках проектної технології. Кожен дитячий колектив досліджує і реалізовує свій виховний проект.

КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ

Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають основні напрями виховної роботи з молоддю та модернізації навчально-виховного процесу.

Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення.

Головною домінантою національно-патріотичного виховання молоді є формування у особистості ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної за формою та моральної, за змістом, життєвої позиції.

В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючий чинник розвитку суспільства й нації в цілому. Форми й методи виховання базуються на українських народних традиціях, кращих надбаннях національної та світової педагогіки й психології.

Сьогодні сформоване соціальне замовлення на ефективні виховні системи й технології. Зростає увага до виховання засобами музеїв, театральної педагогіки, дитячого та юнацького спорту. Створюються реальні умови для прояву творчих здібностей молодих людей. Сучасна молодь добре інформована щодо процесів в різних сферах науки, техніки, соціального життя; динамічно оволодіває сучасними комунікаційними технологіями.

Усе це створює сприятливі умови для розвитку національно-патріотичного виховання як пріоритетної сфери соціального життя країни, підвищення його статусу та розвитку потенціалу, досягнення якісно нових результатів у духовно-моральному, патріотичному, трудовому, художньо-естетичному, екологічному вихованні підростаючого покоління.

Сучасний етап розвитку України особливо потребує від органів державної влади та суспільних інституцій здійснення системних заходів, спрямованих на національно-патріотичне виховання молоді, зокрема з огляду на потребу підготовки потенційних кандидатів для прийняття на державну, військову службу.

Концепція розроблена на виконання Указу Президента України від 03.07.2008 № 616/2008 "Про проведення у 2009 році в Україні Року молоді", з урахуванням норм Указу Президента України від 25.10.2002 № 948 "Про затвердження Концепції допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді", Постанови Верховної Ради України від 22.05.2003 № 865 "Про заходи Кабінету Міністрів України щодо захисту національних інтересів держави у сферах національно свідомого і патріотичного виховання молодого покоління та забезпечення умов його розвитку" та пропозицій центральних, місцевих органів виконавчої влади та молодіжних громадських організацій.

1. Мета та завдання Концепції національно-патріотичного виховання молоді

Мета Концепції національно-патріотичного виховання (далі - Концепція) полягає у створенні методологічних засад для системної і цілеспрямованої діяльності органів державної влади і громадськості щодо виховання молодої людини - патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов'язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій української національної культури.

Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління, головною метою якого є набуття молодими громадянами соціального досвіду, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури.

Здійснення системного національно-патріотичного виховання є однією з головних складових національної безпеки України.

Національно-патріотичне виховання формується на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту.

Національно-патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує всі сторони життя: соціальну-економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, науку, історію, державу, право.

Це передбачає визначення і реалізацію першочергових і перспективних заходів, спрямованих на формування громадсько активної життєвої позиції молодих громадян, психологічної готовності до добровільного вступу на державну, військову службу та зразкове виконання службових обов'язків.

Концепція передбачає створення цілісної системи національно-патріотичного виховання молоді шляхом реалізації таких виховних завдань:

• забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей;

• виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки - Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь;

• сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу;

• формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації;

• формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;

• відновлення і вшанування національної пам'яті;

• утвердження в свідомості громадян об'єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян від княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки, Січових стрільців, Української повстанської армії до часів незалежності;

• формування психологічної та фізичної готовності молоді до виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби;

• відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного виховання молоді;

• забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами;

• консолідація діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, навчальних закладів, громадських організацій щодо національно-патріотичного виховання;

• сприяння діяльності установ, навчальних закладів, організацій, клубів та осередків громадської активності, спрямованих на  патріотичне виховання молоді;

• підтримання кращих рис української нації - працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини;

• створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, а відтак, держави;

• сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров'я; задоволення естетичних та культурних потреб особистості;

• виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності;

• створення умов для посилення патріотичної спрямованості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя;

• реалізація індивідуального підходу до особистості та виховання.

2. Принципи національно-патріотичного виховання:

Запорукою ефективності виховного процесу є органічне поєднання системи принципів національно-патріотичного виховання в цілісну систему, яка забезпечує досягнення відповідних результатів - міцно і органічно засвоєних загальнолюдських і українських національних цінностей.

Основними принципами національно-патріотичного виховання є:

• принцип національної спрямованості виховання, який передбачає формування у молоді національної свідомості, любові до України, свого народу, шанобливого ставлення до його культури, здатності зберегти свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;

• принцип культуровідповідності, який передбачає виховання як культуротворчий процес, спрямований на формування базової культури особистості, базуючись на набутому морально-етичному досвіді людства.

• принцип гуманізації виховного процесу зосереджує увагу на особистості як вищій цінності.

• принцип суб'єкт-суб'єктної взаємодії передбачає, що учасники виховного процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції.

• принцип цілісності означає, що виховання організовується як системний педагогічний процес, спрямований на гармонійний та різнобічний розвиток особистості, формування в неї цілісної картини світу, передбачає забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи.

• акмеологічний принцип вимагає орієнтації виховного процесу на вищі морально-духовні досягнення і потенційні можливості особистості, створення умов для досягнення нею життєвого успіху, розвиток індивідуальних здібностей.

• принцип особистісної орієнтації означає, що загальні закони психологічного розвитку проявляються у кожної людини своєрідно і неповторно.

• принцип життєвої творчої самодіяльності передбачає становлення особистості як творця свого життя, який здатен приймати особисті рішення, і нести за них відповідальність, повноцінно жити і активно діяти, постійно самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни.

• принцип толерантності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, формування у вихованців відкритості, толерантного ставлення до цінностей, відмінних від національних ідей, до культури, мистецтва, вірувань інших народів, здатності диференціювати спільне та відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру, як невід'ємну частину загальнолюдської.

3. Шляхи реалізації концепції національно-патріотичного виховання молоді

3.1. Розроблення та удосконалення нормативно-правової бази патріотичного виховання молоді:

• підготовка нормативно-правових актів з питань національно-патріотичного виховання молоді, внесення відповідних змін до законодавства;

• підготовка цільових програм національно-патріотичного спрямування з метою поліпшення вивчення української мови, історії, культури; сприяння розвитку професіоналізму, громадянської активності; популяризації здорового способу життя; підвищення престижу та привабливості державної та військової служби;

• визначення механізмів економічного стимулювання суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють підтримку заходів громадських організацій, спрямованих на патріотичне виховання молоді;

• розроблення порядку державного фінансування заходів, спрямованих на національно-патріотичне виховання молодих людей;

• розроблення положень про державні нагороди та відзнаки для вихователів, наставників за успіхи у патріотичному вихованні молоді.

3.2 Активізація діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських організацій у сфері національно-патріотичного виховання молодого покоління:

• координація діяльності органів виконавчої влади всіх рівнів, місцевого самоврядування, навчальних і культурно-просвітницьких закладів, громадських організацій;

• забезпечення наступності та системності національно-патріотичного виховання;

• забезпечення проведення заходів, спрямованих на утвердження в свідомості громадян об'єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій, спадкоємності розвитку збройних сил в відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян;

• втілення планів дій, спрямованих на реалізацію молоддю інтелектуальних та творчих проектів на благо України, поліпшення професійної орієнтації, розвиток мотивації до праці;

• залучення юнаків і дівчат до вивчення культури, історії України, пропагування кращих здобутків національної культурної і духовної спадщини, підтримка професійної та самодіяльної художньої творчості, діяльності творчих об'єднань, клубів за інтересами, фольклорних колективів;

• активне залучення до патріотичного виховання молоді діячів сучасної культури, мистецтва, науки, спортсменів;

• забезпечення активної участі молоді в заходах національно-патріотичного спрямування, у тому числі, приурочених загальнодержавним святам;

• залучення молоді до участі у державотворчому процесі, громадському русі задля розвитку політичної культури;

• популяризація молодіжного внутрішнього туризму, популяризація пам'яток української історії, культури та природи, історичних місць та подій, етнографії та життєписів відомих діячів;

• забезпечення проведення заходів спортивної підготовки, фізичного виховання, спрямованих на утвердження здорового способу життя молодих громадян та створення відповідних умов;

• сприяння розширенню контактів української молоді з закордонними українцями;

• удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів, що займаються питаннями патріотичного виховання дітей та молоді;

• сприяння роботі клубів за місцем проживання, центрів патріотичного виховання, позашкільних закладів та інших організацій, які здійснюють заходи з патріотичного виховання молоді;

• розроблення та реалізація планів дій та програм з патріотичного виховання молоді місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування разом з інституціями громадянського суспільства.